Бінарний урок (хімія + математики)

ТЕМА: Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння. Найбільший спільний дільник

Мета:                      Дидактична:

– поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища;

– ознайомити учнів із першим законом науки хімії – сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях;

– пояснити схему хімічної реакції, її суть;

– сформувати поняття про хімічні рівняння;

– пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів, спираючись на закон збереження маси речовини;

– розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії;

– вдосконалювати вміння спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки;

– складати хімічні рівняння, підбирати коефіцієнти;

– поглибити знання учнів про найбільший спільний дільник;

– вдосконалювати вміння знаходити найбільший спільний дільник.

                                  Розвивальна:

– розвивати інформаційні та комунікативні компетенції школярів;

                                    Виховна:

– виховувати відчуття значимості хімічних та математичних знань для повсякденного життя;

– формувати інтерес до вивчення хімії;

– формувати інтерес до вивчення математики;

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи:

Вчити: аналізувати фізичні тіла, речовини; порівнювати фізичні та хімічні явища, чисті речовини і суміші, на основі аналізу, порівняння  робити висновки;

розуміти:   зміст хімічних формул;

спостерігати:   хімічні явища й розповідати про спостереження;

фіксувати    результати  спостереження;

наводити  приклади:   металів,  неметалів; простих і складних речовин; пояснювати: зміст хімічних формул;

робити висновки:    про багатоманітність речовин;

розвивати    самоконтроль під час виконання практичних завдань.

Очікувані результати: учень усвідомлює відповідальність за правильність розрахунків під час проведення хімічних реакцій задля збереження як власного здоров`я, а іноді і життя, так і безпеки оточуючих, підтримання здорового екологічного фону (НЛ-4(«Підприємливість і фінансова грамотність»),3(«Здоров'я і безпека»),1(«Екологічна безпека і сталий розвиток»))

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: бінарний урок.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран.

Роздатковий дидактичний матеріал: картки для індивідуальної роботи, роботи в парах, паперові смайлики.

Міжпредметні зв’язки:   хімія, математика.

Методи організації навчальної діяльності: фронтальні, індивідуальні, групові.

                                               ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

1. Привітання. Перевірка присутніх.

2. Вправа «Коло спільних інтересів».

Щоб налаштуватися на творчу та плідну роботу , пропонуємо вам взяти участь у грі «Коло спільних інтересів», правила якої ви вже знаєте……. Другий вчитель: «А я люблю навчати і люблю поезію. Тож сьогоднішній урок пропоную розпочати словами з китайської народної мудрості:      

                                                                           «Не бійся, що не знаєш,                                                                         бійся, що не навчишся».

Тож я всім вам бажаю впевненості, сумлінної праці й успіхів на сьогоднішньому уроці.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А зараз, закрийте очі і уявіть: середина XIII століття, старовинний замок, а в ньому розмістилася величезна лабораторія. В ній день і ніч працюють найвидатніші алхіміки того часу. І вони, дозволили нам побувати в цьому замку. Але, перед тим як вирушити туди, ми повинні з’ясувати, чи вистачить у нас знань, щоб розібратися, що ж там відбувається насправді. Адже світ такий різноманітний і таємничий. А природничі науки якраз і покликані розкривати його таємниці та закони. Тож давайте згадаємо, що ми вивчали на минулих уроках. Отже, скажіть:

– Що вивчає наука хімія ?

–А які ще природничі науки ви знаєте?

– Що вивчає наука математика ?

– Що таке речовина?

– З чого складаються речовини ? Молекули ?

– Як називається група однакових атомів ?

– Як назви хімічних елементів позначаються на письмі?

– Що таке хімічна формула речовини ?

Отже, за допомогою хімічних формул, ми можемо записати будь-яку речовину:   Н₂О – вода,   NaCl – сіль,     NaHCO₃ – сода,    CH₃COOH – оцет…

– Як називаються цифри в хімічних формулах? Що вони означають?

– Як ви вважаєте, чи вступають цифри в хімічні реакції ?

– А навіщо вони тоді потрібні ?         (проблемне питання)

– Які дії можна виконувати з цифрами ?

– Що таке НСД ?

– Алгоритм знаходження НСД ?

– Як називаються зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі ?

– Які ви знаєте явища ? Які явища називаються хімічними ? Які їх ознаки?

А зараз давайте пригадаємо хімічні явища, які ви могли спостерігати у побуті...

                                              Гра «Хто швидше?»

(Назвіть  фізичні  та  хімічні  явища)

1.  Скисання  молока (х) .                             2. Танення  льоду  (ф)                          3.  Випаровування  води  (ф) .                     4.  Обвуглення  деревини  (х) .                     5.  Випадання  снігу (ф) .                              6.  Утворення  веселки  (ф) .                           7.  Горіння  свічки  (х) .                                 8.  Потемніння мідної монети (х).       9.  Притягання заліза до магніту(ф).            10. Гасіння соди оцтом(х).

Я бачу, що ви готувалися до сьогоднішнього уроку й маєте певні знання. Тож, думаю, ми можемо вирушати до лабораторії  нашого уявного старовинного замку, якщо не попрацювати, то, бодай, на екскурсію. А набуті знання допоможуть нам розібратися і зрозуміти як же там все відбувається.

III. Мотивація навчальної діяльності       

І так, ми з вами вже навчились, за допомогою хімічних символів і математичних знаків – індексів, записувати формули речовин. А чи можна так само записати  хімічне явище?              (проблемне питання).

Так. Звичайно, можна. Хімічне явище можна записати за допомогою хімічної реакції.

Наприклад,  потемніння мідної монети, зміна кольору, втрата металічного блиску…….ці ознаки вказують на те, що відбулась хімічна реакція і утворилась нова речовина.

 Навчившись писати формули хімічних сполук, давайте спробуємо записати схему  хімічної реакції:

                                           Cu   +  O₂  ––>    CuO  

В чому суть  такого перетворення (хімічної реакції) ? (в перегрупуванні атомів)

Річ у тім, що під час хімічної реакції, молекули всіх реагентів розпадаються на атоми (утворюється ніби суміш різних атомів). Постійно рухаючись, ці атоми «гублять» своїх попередніх сусідів, а, натомість, утворюють нові групи з іншими атомами з цієї суміші. Так утворюються нові молекули, але це вже молекули зовсім інших речовин.

Розглянемо ще один    приклад:          Na   +   H₂O    ––>   NaOH   +   Н₂                                                     

Отже, здається, записувати хімічні реакції ми навчились….. Тож, пропоную трішки відпочити.

                                             Фізкультхвилинка:

                                         «Хімічне моделювання»            (перегрупування атомів).

Уявіть, що ви – атоми.

Спочатку вам треба створити образ реагентів, тобто,  речовин, що вступають в хімічну реакцію (учні об’єднуються в групи, як атоми в молекулі).

По команді « реакція », ви починаєте поводити себе, як молекули під час хімічної реакції, тобто, розпадаєтесь на атоми, які рухаютьс, плавають у повітряному просторі, зіштовхуються, розбігаються у різні боки і знову об’єднуються.

По команді  «створіть  образ»  – треба утворити групи атомів як в молекулах, що утворились в результаті реакції    (тобто, створити образ продуктів реакції).

1-й випадок:    дивно…. куди зник ще один атом Оксигену ???

2-й випадок:    звідки взяти ще один атом Гідрогену ???

…..Якось не дуже наші моделі вписуються в рамки одного з основних законів природи:

 «Ніщо у світі не з’являється з  нічого і не зникає безслідно».

Але ж відомо – всі науки базуються на законах. А хімія – наука природнича…. тож закони природи для неї не просто обов’язкові, вони є невід’ємною її частиною…, вони  створили її, як науку.

Отже, зрозуміло – схема хімічної реакції – це лише  якісна характеристика  перетворень, що відбуваються . Вона вказує на те, атоми яких хімічних      елементів вступили в хімічну реакцію, як вони перегрупувались в результаті реакції  і які молекули вони при цьому утворили .

 Але ж…запис будь-якого явища можна вважати вірним, правильним       лише за умови його відповідності як якісним, так і кількісним характеристикам.

Тобто, ми мусимо запис нашої хімічної реакції привести  у відповідність до законів хімії… І краще ніж точна наука – математика, думаю, нам в цьому ніхто не допоможе. Ви згодні, діти?

Так, дійсно. Математика – наука точна. Вона дуже уважно пильнує за дотриманням всіх законів і виконанням всіх правил.  До речі,

– Які ви знаєте закони?   (Переставний з-н додавання, сполучний з-н, розподільний з-н в математиці…).

– А з якого закону ви почали вивчати закони хімії ?           

Вивчення  законів  хімії ви почали  із  закону збереження маси речовин.

–  Сформулюйте, будь ласка, закон збереження маси речовин.  

Отже, використовуючи знання, які ви вже отримали на попередніх уроках, ми можемо зробити короткий запис закону збереження:

                             m (реагентів)  =  m (продуктів реакції)

Нагадайте мені, будь ласка,

– У чому полягає суть хімічної реакції? Що відбувається з молекулами під час хімічної взаємодії?                                                                                      

– Що відбувається з атомами під час хімічної реакції?                                                                              

Так, дійсно, під час хімічних реакцій відбувається перегрупування атомів. Вони утворюють нові групи, які відрізняються від попередніх і за якісним і за кількісним складом.  Саме в перегрупуванні атомів і утворенні нових речовин полягає суть хімічної реакції.                                                                                                                                                                                                                                    

                      Реагенти    —›    Продукти реакції                                                                                                        

Але для конкретних речовин маємо певні хімічні формули. Хімічну формулу речовини змінювати не можна – змінивши хоч один символ або

одну цифру (індекс), отримаємо формулу зовсім іншої речовини:

О₂ – кисень;       О₃ – озон.          Н₂О – вода;        Н₂О₂ – пероксид гідрогену.

Тоді як же нам урівняти ліву й праву частини нашої схеми?

Кількісною характеристикою може бути лише такий запис, який відповідає усім вимогам Закону. В нашому випадку це –

                           Закон збереження маси. 

Відповідно до цього  закону маса вихідних речовин дорівнює масі речовин, що утворились.

А тепер уявіть собі ситуацію, ви – в магазині, купуєте горіхи: вибираєте по одному й складаєте в пакет. Вибрали, приміром, 15штук.  Доки йшли до каси, пакет розірвався… Ви переклали  всі горіхи в інший пакет, але, поспішаючи, брали  вже не по одному, а по два, а то й по три – скільки могли втримати в руці. Скільки горіхів буде в новому пакеті?

А якщо ми розкладемо їх в мішечки по п’ять штук і всі ці мішечки складемо в пакет, скільки горіхів буде в пакеті?        

Виходить, як би ми їх не перегруповували, кількість горіхів від цього не змінюється.

А тепер уявіть, що за 10 гривень ви купили 100 г цукерок. З цікавості порахували – 7штук. Наступного разу мама дала 10 гривень і дозволила купити 100 г  цукерок, але в супермаркеті ваги тільки на касі. Як не помилитися ?

Виходить, якщо маса не змінилась, то й кількість залишилась такою, як і була.

Так само відбувається і з атомами. Якщо маса речовин до реакції і після її закінчення не змінюється, то й кількість атомів різних елементів під час хімічної реакції  не змінюється. Скільки атомів кожного хімічного елемента було до початку реакції, стільки повинно і залишитись після реакції.

Це означає, що  Закон збереження маси  передбачає складання рівняння. Як скласти рівняння, якщо числа, тобто індекси, змінювати не можна?

–       Що таке рівняння ?

–       Що таке коефіцієнт ?

            Число атомів урівнюють за допомогою  коефіцієнтів.  

Виходячи з вищесказаного, можемо зробити висновок –

Рівняння хімічної реакції  –  це умовний запис хімічних перетворень за допомогою формул та коефіцієнтів. 

    Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1.  Коефіцієнт – це велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

 2. Коефіцієнт вказує на  кількість молекул, що вступають в хімічну реакцію.           ( 2Н₂О – дві молекули води, кожна з яких містить                          по 2 атоми Гідрогену й  по 1 атому Оксигену.)

3.  Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

4. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

5. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

6. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується. 

7. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

8. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині, то лише у цьому випадку можна замінити знак → у схемі рівняння на знак  = .                                                                                         

Якщо сказати, що символи хімічних елементів — це літери    хімічної мови, то формули сполук — це слова, а рівняння реакцій — цілі фрази.

Так, фразу «Водень взаємодіє з киснем з утворенням води» за допомогою хімічних формул можна записати в такий спосіб:           Н₂ + О₂  —>  Н₂О .

На прикладі цієї реакції можна показати закон збереження   речовини.

Треба відзначити, що,

по-перше, число атомів кожного хімічного елемента в лівій і правій частинах рівняння повинно бути однаковим;

по-друге, маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції.

Для того щоб складене нами рівняння не суперечило закону   зберження маси, необхідно зрівняти кількість атомів усіх елементів в обох частинах.

                     Для цього слід поставити відповідні коефіцієнти

                          2Н₂       +       О₂           ––>      2Н₂О    

                      4 атоми         2 атоми               4 атом Гідрогену                                                                     Гідрогену     Оксигену           і 2 атоми Оксигену                                                     

                      4 ^. 1= 4          2 ^. 16 = 32           2 ^. (2 ^. 1 + 16) = 36

                        V. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

      Під час хімічних реакцій молекули вихідних речовин руйнуються до атомів.  Молекули нових речовин утворюються з тих же самих атомів, з яких складалися молекули вихідних речовин. Оскільки кожен атом має певну масу й атоми під час хімічних реакцій зберігаються  (нікуди не зникають і не з’являються нізвідки), то загальні маси речовин до і після реакції теж будуть однаковими. 

                                     Математичне доведення закону.

                                    2Н₂       +       О₂         ––>        2Н₂О

                              4 атоми           2 атоми           4 атоми Гідрогену                                  Гідрогену        Оксигену         і 2 атоми Оксигену                                                     

                             4 ^. 1= 4              2 ^. 16 = 32           2 ^. (2 ^. 1 + 16) = 36

Рівність числа атомів у лівій частині й числа атомів у правій частині, а також, зумовлена цим рівність мас речовин, є доказом правильності розміщення коефіцієнтів

                                    Робота біля дошки.

І. Розставте коефіцієнти в схемах хімічних рівнянь:

1)   Na + С1₂ → NaС1                                                               

2)   Аg + S → Аg₂S                                       

3)   А1 + О₂→ А1₂О₃

4)   НgО → Нg + О₂     

5)   Na + О₂→Nа₂О

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

а) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану – СН₃  з  42  г  кисню – О₂  утворилося  34  г вуглекислого  газу – СО₂  й  вода – Н₂О. Обчисліть, яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції .                                                                            (18  г).

б) У  виробництві  негашеного  вапна – CaO  використовують  вапняк – CaCO₃.  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ – CO ₂.  Яка  маса  вуглекислого  газу?                        (440  кг).

ІІ. Допишіть рівняння:

1.     … + O₂ → CO₂                 4. Ba + … → BaS                2.     … + Cl₂ → AlCl ₃                       5. Na + O₂ → …                       3.     Al + … → Al₂O₃

ІІІ. Запишіть рівняння взаємодії таких простих речовин і доберіть коефіцієнти:

а) водень та азот;                        г) калій і хлор;

б) кальцій і кисень;                    д) алюміній і йод;

в) магній і бром.

Вправа «Ланцюжок»

Поставити запитання один одному з вивченого матеріалу.

Завдання 1.              Складіть і прочитайте хімічні рівняння таких реакцій:                                   а) взаємодіїї  Карбону й Гідрогену з утворенням метану (СН4);                                    б) взаємодії Гідрогену з Хлором з утворенням гідроген (І) хлориду     (HCl);                                          

Завдання2.               Розставте коефіцієнти й прочитайте хімічні рівняння за такими схемами:                                                                                                                                           

а) РЬ + О2 —»  РЬО ;           б) Аg + S—» Аg2S ;                                                              в) Н2 + F2 —» НF ;               г) Lі + О2 —» Li2О .                                                                                    

Завдання3.               Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:                                          а) Р4 + Н2 —>                          б) S + Н2 —>                                                                        в) Fе + О2 —>                          г) Сu + S—>                                                                 д) Аg + F2—>                          е) S + С12—>                                                                

                                     

 ВИСНОВКИ:

–Яке значення закону збереження маси ?

І) він підтверджує, що речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;

2) підтверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних речовин й утворенні нових сполук;

3) завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

4) відкриття закону збереження маси речовин сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законів природи та зв’язку між ними.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів, мотивація оцінок.

                                 

     Домашнє завдання:         1.  Опрацювати матеріал підручника.

                                               2.  Дати відповіді на запитання після параграфа.

Лося внесли в Червону книгу України

      Національна комісія з питань Червоної книги України проголосувала за внесення лося до Червоної книги України. Відповідне рішення прийнято  9 листопада, на засіданні комісії, повідомив координатор руху за права тварин UAnimals Олександр Тодорчук на сторінці в Facebook.

"У ці хвилини завершилося засідання Національної комісії з питань Червоної книги України. Не дивлячись на тиск мисливських лоббі, більшістю голосів було прийнято рішення про необхідність внесення лося до Червоної книги", - написав він. За його словами, голосування проходило в таємному форматі, "за" прийняття рішення було віддано 24 голоси, проти - 6, один утримався. "Тепер Міністерство екології може остаточно внести тварину до Червоної книги і захистити від винищення. Наскільки відомо, міністр готовий до цього кроку", - зазначив Тодорчук.

    Як повідомляв УНІАН, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак на початку жовтня цього року дозволив відстріл 160 лосів, незважаючи на введену раніше заборону на полювання на лосів протягом 25 років. Семерак зазначив, що розуміє і поділяє шквал емоцій, але "як чиновник не міг не враховувати позицію представників мисливської галузі щодо загроз її розвалу в разі, якщо сезон полювання не буде проведено взагалі". Раніше, 3 лютого 2017 року, в Україні набрав чинності мораторій на полювання на лосів. Згідно з підписаним Семераком мораторієм, полювання на цих тварин протягом 25 найближчих років на території України заборонено. "Якщо відверто, то з мораторієм ми запізнилися років на 20-30. Зараз, за різними підрахунками, популяція лосів в Україні налічує від 2 до 6 тисяч особин. Тоді як у Білорусі і Польщі близько 30 тисяч", - розповідав тоді міністр екології.

Вітаю

Солі

Здоровий спосіб життя

Розробка уроку

Розробка уроку з хімії в 7 класі

Тема:  «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх               супроводжують»

  Мета:

    навчальна: повторити та поглибити знання  про фізичні та хімічні  явища та  

                     з’ясувати їх відмінності; сформувати поняття про хімічні

                     реакції та ознайомити учнів  з  ознаками та умовами їх перебігу. 

    виховна: формувати світогляд учнів, на основі знань про значення хімічних 

               реакцій   у  житті людини. Виховувати бережливе ставлення до

                 природи. Формувати вміння застосовувати здобутті знання на

практиці.

    розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, хімічну мову.

   практична: формувати  вміння спостерігати й фіксувати результати дослідів.

Методи:

1.     Інформаційно-рецептивний:

а) пояснювально-ілюстративний: бесіда, розповідь, пояснення,опис,     робота з підручником;

б) наочний:  демонстрації, ілюстрації, презентація на версії Pawer Point;

                 в) практичний: виконання вправ, робота з підручником.

2.     Репродуктивний.

3.     Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

4.     Візуальний: запис завдань та вправ в зошиті.

5.     Релаксопедичний:  психологічний настрій.

6.     Здоров’язберігаючий:  рефлексія, психологічний клімат уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: синтетична.

Місце уроку в навчальному плані: поточний.

Міжпредметні зв’язки:  фізика, природознавство, українознавство, біологія,      географія.

Обладнання: лабораторний штатив, хімічний посуд,  спиртівка,  комп’ютерна   презентація.

Реактиви: мідний дріт, магній, розчин сульфатної кислоти, натрій  карбонат, амоній хлорид, фенолфталеїн, натрій гідроксид, кальцій гідроксид.

Основні поняття і терміни: явища,  хімічна реакція.

Хід уроку

І. Організаційний  момент.

Привітання учнів. Перевірка готовності до уроку.

Психологічний  настрій.

Вчитель: подивіться на свого сусіда за партою та посміхніться один до одного.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель:

1. Речовини - це?

3. Які ви знаєте властивості речовин?

( колір, запах, агрегатний стан, розчинність у воді)

4.  З чого складаються речовини?

( атоми та молекули)

5. Що таке атом?

6. Що таке молекули?

7. На які групи поділяються речовини?

8. Які речовини називають простими? Наведіть приклади.

9. Які речовини називають складними? Наведіть приклади.

   Отже, речовини – це тіла, а тіла – це предмети  які оточують нас.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель:  Подивіться навколо себе і ви помітите, що ніщо в світі не стоїть на місці, все змінюється. Щомиті хтось народжується, хтось вмирає, щось змінює свою форму, наприклад вода,  а щось колір, наприклад небо. Усі зміни, що відбуваються в природі називаються явищами.  Рухається Земля навколо Сонця, а навколо неї Місяць. День змінює ніч,  весна зиму, тече річка, висихають озера, скисає молоко, дозріває колос. І так постійно…З більшістю явищ ви вже знайомі з курсу природознавства. А сьогодні ми поговоримо про фізичні та хімічні явища.

Вчитель:  Назвіть, мені приклади хімічних та фізичних  явищ? За якими ознаками ви їх розділяєте?

На ці питання ми знайдемо відповідь під час вивчення нового матеріалу.

Тема уроку: «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх

 супроводжують».                                                                       

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Ми з’ясували, що явища – це зміни, що відбуваються в природі.  З речовинами, які вивчає хімія можуть відбуватися, як хімічні так і фізичні явища. Перш за все з’ясуємо, чим відрізняються між собою фізичні та хімічні явища. Що спільного між ними, для цього розглянемо приклади.

1.     Які зміни відбуваються з водою в природі протягом року? (Вода змінює агрегатний стан).

2.     Як саме змінюється агрегатний стан води в природі? ( Взимку – твердий – сніг, лід, навесні – рідкий, влітку – рідкий, газоподібний).

3.     Від чого залежить агрегатний стан води в природі? (Від температури).

4.     Як саме температура впливає на зміну агрегатного стану води в природі? (При знижені – переходить у твердий стан, при підвищенні – в рідкий, при досить високій температурі випаровується).

5.     Чи відбуваються зміни в молекулі самої води? (Ні, молекули не змінюються).

6.     То це явище є фізичним, чи хімічним? (Фізичним).

Отже,  якщо речовина змінила  свою форму, агрегатний стан, але при цьому  молекули речовини не змінилися, то ми говоримо про фізичне явище.

Демонстрація 1.

Візьмемо шматок мідного дроту і виготовимо спіраль.

1.     Які відбулися зміни з речовиною? (Вона змінила свою форму).

2.     Яке це явище? (Фізичне)

3.     Чому? (Змінилася форма, але не змінилася речовина)

Демонстрація 2. «Зміна кольору» (вчитель проводить інструктаж з ТБ)

Прожарюємо дріт у полум’ї спиртівки.

1.Що спостерігаємо? (Дріт почорнів).

2.     Яке це явище? (Хімічне).

3.     Чому? (Змінилася речовина, з неї утворилася нова).

Вчитель: Отже, зробимо висновки.

4.     Чим відрізняється фізичне явище від хімічного?  (Фізичне явище не супроводжується зміною речовин, речовина змінює свою форму чи агрегатний стан. При хімічних явищах  речовина перетворюється на іншу).

Вчитель: сформулюємо визначення:

Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу – фізичні.

Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші  - хімічні, або хімічними реакціями.

Демонстрація 3. «Зміна кольору»

До розчину їдкого натру додаємо 2-3 краплини фенолфталеїну.

5.     Що спостерігаємо? (Розчин забарвлюється в малиновий колір).

По краплинах додаємо розчин  сульфатної  кислоти.

6.     Що спостерігаємо? (Розчин знебарвився).

7.     Чи відбулася хімічна реакція? (Так).

8.     Чому ви так вважаєте? (Змінився колір)

9.     Отже, яка ознака хімічної реакції? ( Зміна забарвлення).

Демонстрація 4. «Виділення газу»

Візьмемо натрій карбонат й додамо трохи сульфатної кислоти.

10.                       Що спостерігаємо? ( Бурне кипіння).

В результаті реакції  виділяється газ. Це і є ознакою цієї реакції.

Вчитель: Теж саме можна спостерігати вдома, коли готується тісто для печива і соду гасять оцтом. Цей процес супроводжується шипінням за рахунок утворення вуглекислого газу.

Демонстрація 5. «Випадання осаду»

До розчину купрум (ІІ) сульфату додаємо по краплині розчин натрій гідроксиду.

11.                       Що спостерігаємо? (Випадання осаду).

12.                       Яка ознака цієї реакції? (Випадання осаду).

Демонстрація 6. «Поява запаху)

До розчину амоній хлориду добавляємо кальцій гідроксид і розтираємо у порцеляновій ступці.

13.                       Що відчуваєте? (Поява неприємного запаху. Це дійсно амоніак)

14.                       Яка ознака цієї реакції? (Поява запаху).

Демонстрація 7. «Виділення теплоти і світла»

Вносимо у полум’я стрічку магнію.

15.                       Що спостерігаємо? (Виділення світла).

16.                       А якщо піднести руку до полум’я, то що відчуваємо? (Тепло).

17.                       Яка ознака цієї реакції? (Виділення тепла і світла).

Вчитель записує на дошці схему «ознаки хімічних реакцій»

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1.

Із запропонованого переліку  явищ вибрати:

Які явища належать до фізичних  та хімічних, та пояснити чому.                слайд 6

-  горять іменинні свічки;

- скисає молоко;

- жовтіє листя;

- ржавіння цвяху;

 - гниття листя;

- кипіння води;

- приготування їжі;

- плавлення скла.

 VІ. Висновок.

VІІ. Домашнє завдання: підготуватися до практичної роботи №3

VІІІ. Підведення  підсумків, виставлення оцінок.

  На сьогоднішньому уроці ми повторили та поглибили знання  про фізичні та хімічні  явища та з’ясувати їх відмінності, сформували поняття про хімічні   реакції та  ознаки та умови їх перебігу. (Вчитель виставляє оцінки учням)