Здоровий спосіб життя

Розробка уроку

Розробка уроку з хімії в 7 класі

Тема:  «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх               супроводжують»

  Мета:

    навчальна: повторити та поглибити знання  про фізичні та хімічні  явища та  

                     з’ясувати їх відмінності; сформувати поняття про хімічні

                     реакції та ознайомити учнів  з  ознаками та умовами їх перебігу. 

    виховна: формувати світогляд учнів, на основі знань про значення хімічних 

               реакцій   у  житті людини. Виховувати бережливе ставлення до

                 природи. Формувати вміння застосовувати здобутті знання на

практиці.

    розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, хімічну мову.

   практична: формувати  вміння спостерігати й фіксувати результати дослідів.

Методи:

1.     Інформаційно-рецептивний:

а) пояснювально-ілюстративний: бесіда, розповідь, пояснення,опис,     робота з підручником;

б) наочний:  демонстрації, ілюстрації, презентація на версії Pawer Point;

                 в) практичний: виконання вправ, робота з підручником.

2.     Репродуктивний.

3.     Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

4.     Візуальний: запис завдань та вправ в зошиті.

5.     Релаксопедичний:  психологічний настрій.

6.     Здоров’язберігаючий:  рефлексія, психологічний клімат уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: синтетична.

Місце уроку в навчальному плані: поточний.

Міжпредметні зв’язки:  фізика, природознавство, українознавство, біологія,      географія.

Обладнання: лабораторний штатив, хімічний посуд,  спиртівка,  комп’ютерна   презентація.

Реактиви: мідний дріт, магній, розчин сульфатної кислоти, натрій  карбонат, амоній хлорид, фенолфталеїн, натрій гідроксид, кальцій гідроксид.

Основні поняття і терміни: явища,  хімічна реакція.

Хід уроку

І. Організаційний  момент.

Привітання учнів. Перевірка готовності до уроку.

Психологічний  настрій.

Вчитель: подивіться на свого сусіда за партою та посміхніться один до одного.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель:

1. Речовини - це?

3. Які ви знаєте властивості речовин?

( колір, запах, агрегатний стан, розчинність у воді)

4.  З чого складаються речовини?

( атоми та молекули)

5. Що таке атом?

6. Що таке молекули?

7. На які групи поділяються речовини?

8. Які речовини називають простими? Наведіть приклади.

9. Які речовини називають складними? Наведіть приклади.

   Отже, речовини – це тіла, а тіла – це предмети  які оточують нас.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель:  Подивіться навколо себе і ви помітите, що ніщо в світі не стоїть на місці, все змінюється. Щомиті хтось народжується, хтось вмирає, щось змінює свою форму, наприклад вода,  а щось колір, наприклад небо. Усі зміни, що відбуваються в природі називаються явищами.  Рухається Земля навколо Сонця, а навколо неї Місяць. День змінює ніч,  весна зиму, тече річка, висихають озера, скисає молоко, дозріває колос. І так постійно…З більшістю явищ ви вже знайомі з курсу природознавства. А сьогодні ми поговоримо про фізичні та хімічні явища.

Вчитель:  Назвіть, мені приклади хімічних та фізичних  явищ? За якими ознаками ви їх розділяєте?

На ці питання ми знайдемо відповідь під час вивчення нового матеріалу.

Тема уроку: «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх

 супроводжують».                                                                       

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Ми з’ясували, що явища – це зміни, що відбуваються в природі.  З речовинами, які вивчає хімія можуть відбуватися, як хімічні так і фізичні явища. Перш за все з’ясуємо, чим відрізняються між собою фізичні та хімічні явища. Що спільного між ними, для цього розглянемо приклади.

1.     Які зміни відбуваються з водою в природі протягом року? (Вода змінює агрегатний стан).

2.     Як саме змінюється агрегатний стан води в природі? ( Взимку – твердий – сніг, лід, навесні – рідкий, влітку – рідкий, газоподібний).

3.     Від чого залежить агрегатний стан води в природі? (Від температури).

4.     Як саме температура впливає на зміну агрегатного стану води в природі? (При знижені – переходить у твердий стан, при підвищенні – в рідкий, при досить високій температурі випаровується).

5.     Чи відбуваються зміни в молекулі самої води? (Ні, молекули не змінюються).

6.     То це явище є фізичним, чи хімічним? (Фізичним).

Отже,  якщо речовина змінила  свою форму, агрегатний стан, але при цьому  молекули речовини не змінилися, то ми говоримо про фізичне явище.

Демонстрація 1.

Візьмемо шматок мідного дроту і виготовимо спіраль.

1.     Які відбулися зміни з речовиною? (Вона змінила свою форму).

2.     Яке це явище? (Фізичне)

3.     Чому? (Змінилася форма, але не змінилася речовина)

Демонстрація 2. «Зміна кольору» (вчитель проводить інструктаж з ТБ)

Прожарюємо дріт у полум’ї спиртівки.

1.Що спостерігаємо? (Дріт почорнів).

2.     Яке це явище? (Хімічне).

3.     Чому? (Змінилася речовина, з неї утворилася нова).

Вчитель: Отже, зробимо висновки.

4.     Чим відрізняється фізичне явище від хімічного?  (Фізичне явище не супроводжується зміною речовин, речовина змінює свою форму чи агрегатний стан. При хімічних явищах  речовина перетворюється на іншу).

Вчитель: сформулюємо визначення:

Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу – фізичні.

Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші  - хімічні, або хімічними реакціями.

Демонстрація 3. «Зміна кольору»

До розчину їдкого натру додаємо 2-3 краплини фенолфталеїну.

5.     Що спостерігаємо? (Розчин забарвлюється в малиновий колір).

По краплинах додаємо розчин  сульфатної  кислоти.

6.     Що спостерігаємо? (Розчин знебарвився).

7.     Чи відбулася хімічна реакція? (Так).

8.     Чому ви так вважаєте? (Змінився колір)

9.     Отже, яка ознака хімічної реакції? ( Зміна забарвлення).

Демонстрація 4. «Виділення газу»

Візьмемо натрій карбонат й додамо трохи сульфатної кислоти.

10.                       Що спостерігаємо? ( Бурне кипіння).

В результаті реакції  виділяється газ. Це і є ознакою цієї реакції.

Вчитель: Теж саме можна спостерігати вдома, коли готується тісто для печива і соду гасять оцтом. Цей процес супроводжується шипінням за рахунок утворення вуглекислого газу.

Демонстрація 5. «Випадання осаду»

До розчину купрум (ІІ) сульфату додаємо по краплині розчин натрій гідроксиду.

11.                       Що спостерігаємо? (Випадання осаду).

12.                       Яка ознака цієї реакції? (Випадання осаду).

Демонстрація 6. «Поява запаху)

До розчину амоній хлориду добавляємо кальцій гідроксид і розтираємо у порцеляновій ступці.

13.                       Що відчуваєте? (Поява неприємного запаху. Це дійсно амоніак)

14.                       Яка ознака цієї реакції? (Поява запаху).

Демонстрація 7. «Виділення теплоти і світла»

Вносимо у полум’я стрічку магнію.

15.                       Що спостерігаємо? (Виділення світла).

16.                       А якщо піднести руку до полум’я, то що відчуваємо? (Тепло).

17.                       Яка ознака цієї реакції? (Виділення тепла і світла).

Вчитель записує на дошці схему «ознаки хімічних реакцій»

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1.

Із запропонованого переліку  явищ вибрати:

Які явища належать до фізичних  та хімічних, та пояснити чому.                слайд 6

-  горять іменинні свічки;

- скисає молоко;

- жовтіє листя;

- ржавіння цвяху;

 - гниття листя;

- кипіння води;

- приготування їжі;

- плавлення скла.

 VІ. Висновок.

VІІ. Домашнє завдання: підготуватися до практичної роботи №3

VІІІ. Підведення  підсумків, виставлення оцінок.

  На сьогоднішньому уроці ми повторили та поглибили знання  про фізичні та хімічні  явища та з’ясувати їх відмінності, сформували поняття про хімічні   реакції та  ознаки та умови їх перебігу. (Вчитель виставляє оцінки учням)

Морозостійкі рослини для зимового балкону

З настанням холодів на балконах стає сумно та незатишно. Рослини відцвіли і лише пусті горщики, щозалишились, нагадують про зелене яскраве літо. Але це не привід залишити балкони пустувати до весни. Можна облаштувати невеличкий зимовий садок і милуватися красою рослин навіть у суворі холоди. Є кілька видів рослин, які непогано себе відчувають на балконі при температурі до -5° (коли на вулиці вона сягає -25-30°). Пропонуємо кілька прикладів рослин, які зможуть зробити затишним ваш балкон взимку:
1. Верес звичайний (Callunavulgaris) та ерика(Ericacarnea) – ці невеличкі морозостійкі чагарнички стануть окрасою вашого балкону.Ерика взагалі квітне з січня по квітень.
 2. Ялівець (Juniperus) – чудово переживає зимування у контейнері, має гарний декоративний ефект.
3. Бересклет (Euonymusfortunei) – може вирости до 60 см, а біля стіни й до 2 м. Взимку його листя зафарбовується у пурпурно-червоний колір.
 

Техніка безпеки

Птах року 2017

Птах року 2017 в Україні - канюк звичайний

 

В кожній країні у організацій, що займаються охороною птахів, існує традиція регулярно обирати птаха року. Символом цього року Товариство охорони птахів України обрало звичайного канюка (Buteo buteo).

Це найбільш масовий та один з найбільш помітних хижих птахів у нас. Канюки живляться переважно дрібними гризунами, яких ловлять на відкритих просторах, а гнізда влаштовують у лісах. Раніше звичайні канюки щорічно відлітали від нас зимувати на південь, але в останні десятиліття все більше птахів залишаються зимувати на сільськогосподарських полях по всій території країни.

Добра помітність та спокійне відношення до близькості людини може стати бідою для цього птаха. Ці мишоїдні птахи інколи потрапляють під постріл голубівників або власників домашньої птиці, постраждалих від інших хижаків – яструбів. Ще однією проблемою для канюків, як і для інших хижаків, є їх незаконний продаж та використання вуличними фотографами, до того ж птахи зазвичай утримуються у поганих умовах.

Канюк розміром приблизно з крука, з досить широкими крилами. Частіше за все їх можна побачити ширяючими над полями, або сидячими на опорах ліній електромереж вздовж полів. Характерною є звичка зависати на одному місці, нечасто змахуючи крилами.

Цікаві факти

Зі ствятом