Солі

Здоровий спосіб життя

Розробка уроку

Розробка уроку з хімії в 7 класі

Тема:  «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх               супроводжують»

  Мета:

    навчальна: повторити та поглибити знання  про фізичні та хімічні  явища та  

                     з’ясувати їх відмінності; сформувати поняття про хімічні

                     реакції та ознайомити учнів  з  ознаками та умовами їх перебігу. 

    виховна: формувати світогляд учнів, на основі знань про значення хімічних 

               реакцій   у  житті людини. Виховувати бережливе ставлення до

                 природи. Формувати вміння застосовувати здобутті знання на

практиці.

    розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, хімічну мову.

   практична: формувати  вміння спостерігати й фіксувати результати дослідів.

Методи:

1.     Інформаційно-рецептивний:

а) пояснювально-ілюстративний: бесіда, розповідь, пояснення,опис,     робота з підручником;

б) наочний:  демонстрації, ілюстрації, презентація на версії Pawer Point;

                 в) практичний: виконання вправ, робота з підручником.

2.     Репродуктивний.

3.     Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

4.     Візуальний: запис завдань та вправ в зошиті.

5.     Релаксопедичний:  психологічний настрій.

6.     Здоров’язберігаючий:  рефлексія, психологічний клімат уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: синтетична.

Місце уроку в навчальному плані: поточний.

Міжпредметні зв’язки:  фізика, природознавство, українознавство, біологія,      географія.

Обладнання: лабораторний штатив, хімічний посуд,  спиртівка,  комп’ютерна   презентація.

Реактиви: мідний дріт, магній, розчин сульфатної кислоти, натрій  карбонат, амоній хлорид, фенолфталеїн, натрій гідроксид, кальцій гідроксид.

Основні поняття і терміни: явища,  хімічна реакція.

Хід уроку

І. Організаційний  момент.

Привітання учнів. Перевірка готовності до уроку.

Психологічний  настрій.

Вчитель: подивіться на свого сусіда за партою та посміхніться один до одного.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель:

1. Речовини - це?

3. Які ви знаєте властивості речовин?

( колір, запах, агрегатний стан, розчинність у воді)

4.  З чого складаються речовини?

( атоми та молекули)

5. Що таке атом?

6. Що таке молекули?

7. На які групи поділяються речовини?

8. Які речовини називають простими? Наведіть приклади.

9. Які речовини називають складними? Наведіть приклади.

   Отже, речовини – це тіла, а тіла – це предмети  які оточують нас.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель:  Подивіться навколо себе і ви помітите, що ніщо в світі не стоїть на місці, все змінюється. Щомиті хтось народжується, хтось вмирає, щось змінює свою форму, наприклад вода,  а щось колір, наприклад небо. Усі зміни, що відбуваються в природі називаються явищами.  Рухається Земля навколо Сонця, а навколо неї Місяць. День змінює ніч,  весна зиму, тече річка, висихають озера, скисає молоко, дозріває колос. І так постійно…З більшістю явищ ви вже знайомі з курсу природознавства. А сьогодні ми поговоримо про фізичні та хімічні явища.

Вчитель:  Назвіть, мені приклади хімічних та фізичних  явищ? За якими ознаками ви їх розділяєте?

На ці питання ми знайдемо відповідь під час вивчення нового матеріалу.

Тема уроку: «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції  та явища, що їх

 супроводжують».                                                                       

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Ми з’ясували, що явища – це зміни, що відбуваються в природі.  З речовинами, які вивчає хімія можуть відбуватися, як хімічні так і фізичні явища. Перш за все з’ясуємо, чим відрізняються між собою фізичні та хімічні явища. Що спільного між ними, для цього розглянемо приклади.

1.     Які зміни відбуваються з водою в природі протягом року? (Вода змінює агрегатний стан).

2.     Як саме змінюється агрегатний стан води в природі? ( Взимку – твердий – сніг, лід, навесні – рідкий, влітку – рідкий, газоподібний).

3.     Від чого залежить агрегатний стан води в природі? (Від температури).

4.     Як саме температура впливає на зміну агрегатного стану води в природі? (При знижені – переходить у твердий стан, при підвищенні – в рідкий, при досить високій температурі випаровується).

5.     Чи відбуваються зміни в молекулі самої води? (Ні, молекули не змінюються).

6.     То це явище є фізичним, чи хімічним? (Фізичним).

Отже,  якщо речовина змінила  свою форму, агрегатний стан, але при цьому  молекули речовини не змінилися, то ми говоримо про фізичне явище.

Демонстрація 1.

Візьмемо шматок мідного дроту і виготовимо спіраль.

1.     Які відбулися зміни з речовиною? (Вона змінила свою форму).

2.     Яке це явище? (Фізичне)

3.     Чому? (Змінилася форма, але не змінилася речовина)

Демонстрація 2. «Зміна кольору» (вчитель проводить інструктаж з ТБ)

Прожарюємо дріт у полум’ї спиртівки.

1.Що спостерігаємо? (Дріт почорнів).

2.     Яке це явище? (Хімічне).

3.     Чому? (Змінилася речовина, з неї утворилася нова).

Вчитель: Отже, зробимо висновки.

4.     Чим відрізняється фізичне явище від хімічного?  (Фізичне явище не супроводжується зміною речовин, речовина змінює свою форму чи агрегатний стан. При хімічних явищах  речовина перетворюється на іншу).

Вчитель: сформулюємо визначення:

Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу – фізичні.

Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші  - хімічні, або хімічними реакціями.

Демонстрація 3. «Зміна кольору»

До розчину їдкого натру додаємо 2-3 краплини фенолфталеїну.

5.     Що спостерігаємо? (Розчин забарвлюється в малиновий колір).

По краплинах додаємо розчин  сульфатної  кислоти.

6.     Що спостерігаємо? (Розчин знебарвився).

7.     Чи відбулася хімічна реакція? (Так).

8.     Чому ви так вважаєте? (Змінився колір)

9.     Отже, яка ознака хімічної реакції? ( Зміна забарвлення).

Демонстрація 4. «Виділення газу»

Візьмемо натрій карбонат й додамо трохи сульфатної кислоти.

10.                       Що спостерігаємо? ( Бурне кипіння).

В результаті реакції  виділяється газ. Це і є ознакою цієї реакції.

Вчитель: Теж саме можна спостерігати вдома, коли готується тісто для печива і соду гасять оцтом. Цей процес супроводжується шипінням за рахунок утворення вуглекислого газу.

Демонстрація 5. «Випадання осаду»

До розчину купрум (ІІ) сульфату додаємо по краплині розчин натрій гідроксиду.

11.                       Що спостерігаємо? (Випадання осаду).

12.                       Яка ознака цієї реакції? (Випадання осаду).

Демонстрація 6. «Поява запаху)

До розчину амоній хлориду добавляємо кальцій гідроксид і розтираємо у порцеляновій ступці.

13.                       Що відчуваєте? (Поява неприємного запаху. Це дійсно амоніак)

14.                       Яка ознака цієї реакції? (Поява запаху).

Демонстрація 7. «Виділення теплоти і світла»

Вносимо у полум’я стрічку магнію.

15.                       Що спостерігаємо? (Виділення світла).

16.                       А якщо піднести руку до полум’я, то що відчуваємо? (Тепло).

17.                       Яка ознака цієї реакції? (Виділення тепла і світла).

Вчитель записує на дошці схему «ознаки хімічних реакцій»

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1.

Із запропонованого переліку  явищ вибрати:

Які явища належать до фізичних  та хімічних, та пояснити чому.                слайд 6

-  горять іменинні свічки;

- скисає молоко;

- жовтіє листя;

- ржавіння цвяху;

 - гниття листя;

- кипіння води;

- приготування їжі;

- плавлення скла.

 VІ. Висновок.

VІІ. Домашнє завдання: підготуватися до практичної роботи №3

VІІІ. Підведення  підсумків, виставлення оцінок.

  На сьогоднішньому уроці ми повторили та поглибили знання  про фізичні та хімічні  явища та з’ясувати їх відмінності, сформували поняття про хімічні   реакції та  ознаки та умови їх перебігу. (Вчитель виставляє оцінки учням)

Морозостійкі рослини для зимового балкону

З настанням холодів на балконах стає сумно та незатишно. Рослини відцвіли і лише пусті горщики, щозалишились, нагадують про зелене яскраве літо. Але це не привід залишити балкони пустувати до весни. Можна облаштувати невеличкий зимовий садок і милуватися красою рослин навіть у суворі холоди. Є кілька видів рослин, які непогано себе відчувають на балконі при температурі до -5° (коли на вулиці вона сягає -25-30°). Пропонуємо кілька прикладів рослин, які зможуть зробити затишним ваш балкон взимку:
1. Верес звичайний (Callunavulgaris) та ерика(Ericacarnea) – ці невеличкі морозостійкі чагарнички стануть окрасою вашого балкону.Ерика взагалі квітне з січня по квітень.
 2. Ялівець (Juniperus) – чудово переживає зимування у контейнері, має гарний декоративний ефект.
3. Бересклет (Euonymusfortunei) – може вирости до 60 см, а біля стіни й до 2 м. Взимку його листя зафарбовується у пурпурно-червоний колір.
 

Техніка безпеки

Птах року 2017

Птах року 2017 в Україні - канюк звичайний

 

В кожній країні у організацій, що займаються охороною птахів, існує традиція регулярно обирати птаха року. Символом цього року Товариство охорони птахів України обрало звичайного канюка (Buteo buteo).

Це найбільш масовий та один з найбільш помітних хижих птахів у нас. Канюки живляться переважно дрібними гризунами, яких ловлять на відкритих просторах, а гнізда влаштовують у лісах. Раніше звичайні канюки щорічно відлітали від нас зимувати на південь, але в останні десятиліття все більше птахів залишаються зимувати на сільськогосподарських полях по всій території країни.

Добра помітність та спокійне відношення до близькості людини може стати бідою для цього птаха. Ці мишоїдні птахи інколи потрапляють під постріл голубівників або власників домашньої птиці, постраждалих від інших хижаків – яструбів. Ще однією проблемою для канюків, як і для інших хижаків, є їх незаконний продаж та використання вуличними фотографами, до того ж птахи зазвичай утримуються у поганих умовах.

Канюк розміром приблизно з крука, з досить широкими крилами. Частіше за все їх можна побачити ширяючими над полями, або сидячими на опорах ліній електромереж вздовж полів. Характерною є звичка зависати на одному місці, нечасто змахуючи крилами.

Цікаві факти

Зі ствятом

Цікавинки педагогіки

Конспекти уроків з хімії
Конспекти уроків з біології
Класному керівнику

Зі святом

Готуємось до Першого уроку

Розробки уроків та методична допомога до Першого уроку

Методичні рекомендації з викладання хімії

Хімія

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі  змінами, затвердженими наказом Міністерства  освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у поточному році навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів були оновлені.

Таким чином, навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

 7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)

8 - 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства  (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);       

10-11 класи:

·                   Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту  (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства  (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html );

·                   Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);

·                   Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);

·                   Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021).

Програми з хімії  для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів академічного, профільного рівнів та для поглибленого вивчення надруковано у збірнику  «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011, а також розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Програми позбавлені  поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка. 

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх навчальних закладах (додатки 1 - 13) хімія вивчається:

 у 7 класі - 1,5 години на тиждень,

 у 8 класі - 2 години на тиждень,

 у 9 класі – 2 години на тиждень.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою навчання (додатки 14-15) хімія вивчається у 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх  (змінних) загальноосвітніх школах  із заочною формою навчання (додатки 16-17) у 7 – 9 класах хімія вивчається  1годину на тиждень.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657),   хімія вивчається:

на рівні стандарту – в 10 і 11 класах 1 годину на тиждень;

на академічному рівні – в 10 класі 1 годину на тиждень,  в 11 класі 2 години на тиждень;

на профільному рівні – в 10 класі 4 години на тиждень,  в 11 класі  6 годин на тиждень.

Варіативна складова Типових планів може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

За рахунок збільшення годин, окремі предмети в старшій школі можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

З огляду на зазначене рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не 1, а 2 години на вивчення хімії на академічному рівні в 10 класі. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, самостійно збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально­матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури щорічно оновлюється і розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

Починаючи з 2017/2018 навчального року, вивчення хімії в
7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за оновленою на компетентнісних засадах  навчальною програмою.  

У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обрала компетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість,  готова до самореалізації в соціумі й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації  і прийняття рішення, налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний.  Отже, йдеться про загальну життєву компетентність людини.

У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед лю­диною життя», а  компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити ді­яльність у нових непередбачуваних умовах».

Упровадження компетентнісного підходу спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для себе».

Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного

підходів у навчанні

«ЗУНівський»   підхід	Компетентнісний підхід
Ключове питання: чого навчати?	Ключове питання: з якою метою навчати?
Орієнтація на зміст і процес навчання	Орієнтація на результат навчання
Результат навчання – знання, уміння, навички	Результат навчання  -- ключові і предметні компетентності
Унормованість обов’язкових результатів навчання	Досягнення особистісно цінних  освітніх результатів
Трансляція готових знань	Самостійне здобування знань; створення власної системи знань
Засвоєння знань на все життя	Навчання як перманентний процес упродовж життя
Статичний зміст	Гнучкий зміст
Енциклопедичність змісту	Розкриття провідних природничо-наукових ідей
Предметний характер знань	Інтегративний характер знань; формування  наукової картини світу в єдності гуманітарного і природничого складників
Навчальна діяльність із засвоєння системи знань	Пізнавальна діяльність, мотивована    власними життєвими потребами, цікавістю до пізнання світу і себе в цьому світі.
Вивчення наукових фактів	Засвоєння основоположних наукових принципів; факти як засіб розкриття принципів
Навчання як засвоєння «порцій інформації»	Навчання як розв’язування проблемних ситуацій
Накопичення знань	Формування особистісних цінностей і ставлень
Відтворення обсягу знань	Творче застосування знань
Контрольні завдання на відтворення знань	Ситуативні завдання, наближені до реальних умов
Учень – об’єкт навчання	Учень – суб’єкт навчання
Учительський контроль	Учнівський самоконтроль
Оцінювання учителем	Самооцінювання учнем, рефлексія
Стабільний підручник як основне джерело інформації	Вибір джерел інформації
Традиційні методики формування ЗУН	Інноваційні методики формування компетентностей

Компетентнісний підхід реалізується у змісті освіти   засобами навчальних   предметів, тому оновлення навчальної програми  з хімії спрямовувалося передусім на   виявлення резервів змісту курсу   хімії щодо впровадження компетентнісного підходу.

Оновлення навчальної програми для основної школи (7 – 9 класи)

 Робочою групою було проаналізовано всі зауваження до навчальної програми з хімії, висловлені в процесі громадського обговорення; враховано слушні пропозиції, спрямовані на тлумачення  основних  закономірностей, усунення   зайвої деталізації фактичного матеріалу, уточнення формулювань, загального редагування тексту.

Водночас, не враховано пропозиції, що суперечать освітньому стандарту, не  відповідають віковим особливостям учнів,  стосуються проблем методики навчання.

 Програма з хімії для основної школи оновлювалася  з урахуванням таких вихідних позицій.

1.Базовий курс хімії мінімальний за обсягом, але функціонально цілісний, забезпечує хімічну грамотність і базову хімічну культуру учнів, достатній для подальшої освіти й самоосвіти учнів, соціалізації і творчої самореалізації особистості.

2. Програма   розкриває провідні ідеї хімічної науки, спрямовує на  формування в учнів ціннісних установок, світоглядних орієнтацій і набуття досвіду їх застосування у власній діяльності.

3.Перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів  за складниками предметної компетентності орієнтує вчителя на  досягнення мети, сприяє   плануванню і моніторингу процесу й  результатів навчання.

4.Зміст програми враховує пропедевтичну підготовку учнів з природознавства і міжпредметні зв’язки з іншими природничими предметами.

5.Учнівський хімічний експеримент доступний і безпечний для виконання в лабораторних умовах.

6.Навчальна програма  структурується у зручний для використання спосіб.

 Зміни в навчальній програмі основної школи

Пояснювальну записку до програми  доопрацьовано з урахуванням змін у її структурі і компетентнісного спрямування навчання хімії. Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, складено таблицю, в якій кожну  ключову компетентність скорельовано з  предметним змістом і  навчальними ресурсами для її формування.

Структура програми є максимально інформативною. Вона  орієнтує  вчителя на  очікуванні результати навчальної діяльності учнів. Результати навчання визначено згідно зі структурою компетентності за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним.  Зміст навчального матеріалу і практична складова забезпечують формування компетентностей.

У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в  життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення. Діяльнісний і ціннісний компоненти результатів навчання також скорельовано з цими змістовими лініями.

У результаті оновлення програми відібрано «ядро знань» (необхідний і достатній зміст) з хімії, оволодіння яким забезпечує базову, загальнокультурну підготовку з предмета і створює підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.

У змістовій частині   вилучено деякі приклади хімічних сполук і реакцій, що переобтяжують чи дублюють зміст. Акцентовано екологічний і здоров’язбережувальний аспекти. У темі з органічної хімії структуровано чинний зміст; посилено увагу до актуального нині питання переробки нафти і застосування її продуктів (описовий матеріал, без використання хімічних формул). Практичну частину оновлено завдяки дослідам  з використанням препаратів побутової хімії (у чинних межах). Для вчителя – це базис для формування компетентностей учнів.

У програмі не зазначено розподіл годин за темами. Заради досягнення запланованих результатів навчання учитель має право самостійно визначати час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів. Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення тем і окремих питань у межах одного класу. Перенесення вивчення тем із одного класу до іншого є недоцільним.

7 клас. Вступ.

Ознайомлення з правилами безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії, маркованням  небезпечних речовин перенесено в цю тему з теми «Кисень».

Демонстрацією передбачено зміну забарвлення природних індикаторів у середовищі побутових хімікатів і харчових продуктів.

Дослідження будови полум’я і знайомлення з маркованням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів) перейшли в статус лабораторних дослідів.

Відпрацювання найпростіших лабораторних операцій винесено на практичну роботу.

Запропоновано нові теми навчальних проектів.

Тема 1. Початкові хімічні поняття.

Вилучено поняття про склад атома, оскільки одночасно атом вивчається в курсі фізики.

Доповнено питанням про поширеність хімічних елементів у природі для повноти уявлень  про них і зв’язку з життям.

Змінено послідовність питань:  спершу метали й неметали, потім металічні та неметалічні елементи.

Закон збереження маси речовин перенесено в цю тему, де розглядаються хімічні реакції.

Перелік розрахункових задач доповнено задачами на обчислення маси елемента в складній речовині за його масовою часткою, що логічно продовжує попередній перелік типів задач.

Демонстрації доповнено дослідом (перенесено з теми «Кисень»), що ілюструє закон збереження маси речовин (виконується реально або віртуально).

У лабораторному досліді уточнено, які саме хімічні реакції досліджуються.

Під час практичної роботи передбачено дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів.

Тема 2. Кисень.

Уточнено способи добування кисню в лабораторії (на прикладі гідроген пероксиду і води).

Вилучено  повне окиснення глюкози з прикладів взаємодії кисню зі складними речовинами.

Демонстрацію марковання небезпечних речовин перенесено до «Вступу».

Практична робота з добування кисню проводиться з використанням різних біологічних каталізаторів.

Уточнено теми навчальних проектів.

Тема 3. Вода.

         Уточнено поняття про кислоти й основи (замість гідратів оксидів).

Необхідно зазначити, що в цій темі вводиться лише поняття про кислоти й основи, не виходячи за межі наведених речовин для складання рівнянь реакцій. Вивчати класи кислот і основ необхідно у 8 класі в темі «Основні класи неорганічних сполук».

8 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

Вилучено повторення поняття про масову частку розчиненої речовини, оскільки в найближчих темах воно не використовується.

Розрахункові задачі доповнено обчисленням об’єму  води в розчині.

Уточнено формулювання демонстрацій.

Вилучено лабораторний дослід з виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин; його винесено  на практичну роботу.

Скорочено домашній експеримент.

Виокремлено теми навчальних проектів екологічного змісту.

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.

Дотримано логіки вивчення теоретичних понять: спершу розглядається будова атома, потім періодичний закон.

Замість менделєєвського формулювання періодичного закону вивчається сучасне його формулювання.

Вилучено поняття про нуклід (передбачено в курсі фізики).

Демонстрації доповнено 3Д моделями.

Розширено тематику навчальних проектів.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини.

Перенесено питання про ступінь окиснення, визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки, складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів до відповідної теми 9-го класу, де ці поняття використовуються.

Ознайомлення з фізичними властивостями речовин вилучено з демонстрацій (залишено лабораторний дослід). Дослідження цих  властивостей винесено на практичну роботу.

Теми навчальних проектів скориговано.

Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами.

Вжито термін стала Авогадро замість число Авогадро.

Усунуто технічну помилку: пропуск розрахункових задач на  обчислення молярної маси речовини.

Демонстрації доповнено зразками речовин.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.

Переструктуровано зміст теми: спершу розглядаються кислоти, потім основи; ряд активності металів перенесено  до кислот; далі -- амфотерні гідроксиди.

Доповнено питанням про вплив неорганічних сполук на здоров’я людини.

        Вилучено лабораторний дослід дії водних розчинів лугів на індикатори як повтор.

        Уточнено теми домашнього експерименту і навчальних проектів.

9 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу

Тема 1. Розчини.

      Уточнено, про які колоїдні системи йдеться: суспензії, емульсії, аерозолі.

        Кристалогідрати розглядаються на рівні загального поняття.

        Поняття про рН  розглядається без математичних розрахунків.

        Знято аналітичне виявлення  бромід-, йодид-,   ортофосфат-іонів.

        Розв’язування задач на приготування розчинів із кристалогідратів замінено на задачі  за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

     З лабораторних дослідів вилучено виявлення бромід-, йодид-, ортофосфат-іонів.

        Темам навчальних проектів надано практичного спрямування.

Тема 2. Хімічні реакції.

Поняття про ступінь окиснення   перенесено в цю тему, до окисно-відновних реакцій.

Спрощено зміст лабораторного досліду: відповідне дослідження винесено на практичну роботу.

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки.

Знято поняття про основний і збуджений стани атома Карбону.

Хімічні реакції вуглеводнів доповнено реакціями заміщення і приєднання.

Розглядається процес перегонки нафти, а не лише продукти.

Доповнено питанням про  охорону довкілля у зв’язку з використанням вуглеводневої сировини.

Замість питання про жири у природі розглядаються природні й гідрогенізовані жири.

    Досліди з гліцеролом перенесено з демонстрацій до лабораторних дослідів.

    Домашній експеримент доповнено дослідами з мийними засобами.

    Розширено тематику навчальних проектів практичного спрямування.

 Тема 4. Роль хімії у житті суспільства.

         Назву теми змінено, оскільки попередня (узагальнення знань) не відповідає змісту і потребує значного  розширення його.

Додано питання про роль хімічної науки в забезпеченні сталого розвитку людства та про видатних вітчизняних учених-хіміків.

Скориговано теми навчальних проектів.

Звертаємо увагу, що навчальної програмою з хімії для  7-9 класів не передбачено розв’язування розрахункових задач на встановлення молекулярної формули (формульної одиниці) речовини, задач на приготування розчинів за участі кристалогідратів, на обчислення теплового ефекту реакції.

Оновлена програма надає вчителеві більшої автономії в питаннях розподілу навчального часу на вивчення тем і окремих питань у межах тем. Учитель має скористатися цим задля  реалізації діяльнісного складника результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, виокремлення часу на фор­мування практичних умінь та оцінних ставлень, мотивації, самооцінки  учнів. Перевага надається проблемному навчанню, що спрямовує на послідовне розв’язування проблеми через її формулювання, усвідомлення, засвоєння необхідних знань і умінь, вироблення ставлень і формування нового знання. Посилюється увага до інтерактивних методів, виконання навчальних проектів. Учитель виконує роль супроводу, консультує, підтримує активність, забезпечує самостійність учнів.