До дня Героїв Крут

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .

29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .

А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .

Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

До дня соборності України

День Соборності  відзначається в Україні щороку 22 січня, на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об'єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об'єднатися на своїй землі в цілісній Україні.

Цього дня також згадують іншу подію, яка відбулася 22 січня 1918 року, рівно роком раніше. Це прийняття 4 Універсалу Українською Центральною  Радою, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки, що також стало важливим кроком до становлення сучасної української держави.

Ідея Соборності України є прикметною рисою у численних творах українських поетів.
Нижче наведені вірші, які показують прагнення відомих митців до єдності України. 


Олександр Олесь
ДУХ НАШ ПРЕЧИСТИЙ, ДУХ НАШ НАРОДНИЙ
Дух наш пречистий, дух наш народний,
Над нами сходить в сю мить сьогодні.
На крилах в'ється,
В сльозах сміється.
І сльози щастя, обмивши рани,
Пливуть потоком, несуть кайдани.
Сьогодні дух наш зійшов над нами,
Ввійшов, влетів нам в серця пташками.
У душах б'ється,
У слові ллється.
О день преславний, блаженні миті,
Сьогодні з духом святим ми злиті!
О, поведи ж нас, лицарський духу,
По вільній стежці життя і руху.
На тихі води,
На ясні зорі.
І в цю велику, страшну годину
З'єднай в єдину всю Україну!
(19 грудня 1918 р.)

Лікувальні властивості кімнатних рослин. Цикламен

 Рослину цикламен використовували як лікувальну з давніх часів. Авіценна радив приймати сік цикламена при багатьох хворобах: при всяких гнійних ураженнях, при хворобах очей, при жіночих захворюваннях, при головних болях, для очищення носа і всього організму.
Зараз найчастіше використовують сік цикламена, який отримують з бульб рослини. Ним лікують нежить, гайморит, застуду, грип, нервові захворювання. Для лікування вживають сік з бульб цикламена, який розводять водою 1 : 6 або витяжку з коріння цикламена (заливають корінь водою і настоюють в темному прохолодному місці протягом 2 днів).

Аромат новорічної ялинки

Одним із головних традиційних символів Нового року є новорічна ялинка. Звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн. Ще в ХХ столітті в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосен. Масового розповсюдження це набуло після Другої світової війни.

    Поклоніння вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. З XIV сторіччя «дерево добра і зла» стало частиною святкової містерії про Адама і Єву — сценки, які розігрували у Святвечір. У Біблії є кілька посилань, якими можна тлумачити визнання ялинки особливим деревом. Існує версія, що традиція встановлювати ялинку походить від племені гунів. За їхнім повір'ям в перший день нового року на землю сходив бог Йерлу, на честь якого і встановлювалось священне дерево. Після розгрому частина гунів оселилася в Баварії, звідки і пішла традиція.

   Сучасна традиція швидко стала популярною у франко-німецькому Ельзасі в 1605 році, де ялинку прикрашали виробами з паперу та яблуками. Поступово традиція встановлювати ялинки рухалась Європою, і в ХХ столітті набула масового розповсюдження в Україні.

Коли в домі з’являється запах ялинки, зразу стає зрозуміло – свято наближається! 

Але які сполуки обумовлюють цей запах та святковий настрій? 

Ми спробували дати відповідь на це питання. 

   Найбільш значущий вклад в аромат ялинки вносить пінен. Пінен – сполука, яка зустрічається в природі у вигляді двох різних ізомерів: альфа-пінену, і бета-пінену. В більшості сосен альфа-пінен є більш поширеним, але обидва ізомери присутні в смолі хвойних дерев. Скипидар отримують із смоли дерев, переважно сосни, так що це не дивно, що запах як альфа, так і бета-пінену зазвичай описується як запах скипидару.

   Пінен належить до великого сімейства сполук, відомих як терпени. Це величезний клас органічних сполук, які зазвичай продукуються рослинами. Різні лісові дерева продукують досить широкий спектр різних терпенів. Роль цих сполук не тільки в тому, щоб надавати характерні запахи лісу. Вчені виявили, що терпени можуть взаємодіяти з деякими хімічними речовинами в повітрі, формуючи невеликі частинки, в результаті чого утворюються аерозолі. Утворення цих аерозолів може бути причиною утворення хмар з водяної пари. Частинки, до складу яких входять терпени, в даному випадку грають роль центрів хмароутворення. В цілому, збільшення хмарності може мати охолоджуючий ефект. Таким способом рослини захищають себе від перегрівання.

    Окрім того, саме завдяки терпенам ми можемо спостерігати блакитну смугу, яку іноді видно над покритими соснами горами. Це пояснюється тим, що аерозолі, які терпени утворюють в атмосфері розсіюють сонячне світло, це призводить до того, що світові хвилі більш коротких довжин виходять на перший план, і ми бачимо більш глибокий синій колір, порівняно з світло-блакитним кольором неба.

   Хоча найбільш поширеним є пінен, але це не єдина з терпенових летючих сполук, які виділяються сосни. Є й інші, такі як лімонен (що також міститься в шкірці цитрусових), міоцен і камфен. 

   Однак не тільки терпени обумовлюють аромат новорічної ялинки, є й інші сполуки. Головною серед них є борнілацетат. Хоча його частка в ефірних маслах сосни є досить малою, він вносить свій внесок у запах сосни, додаючи свіжості. Ця сполука зазвичай використовується для того, щоб отримати сосновий аромат в парфумерії та засобах побутової хімії. Борнілацетат належить до класу хімічних сполук, відомих як естери (складні ефіри), які зазвичай мають досить широкий спектр специфічних (в основному) приємних запахів.

Ну і наостанок, якщо ви коли-небудь намагалися підпалити шишки, ви помітили, що вони досить легкозаймисті. Це теж викликано наявністю в їх складі хімічних сполук, які ми обговорювали тут. Це одна з причин, чому лісові пожежі можуть поширюватися дуже швидко, особливо в хвойних лісах.